«Що громадянам цікаво та де вони беруть інформацію? Що таке Smart Ukraine?» На основні питання сьогодення представники Асоціації відкритих міст спробували знайти відповіді у доповідях спікерів та дискусіях учасників конференції «Smart Ukraine: цифрові технології для розвитку міст».

Попередні підсумки впровадження е-врядування в країні на місцевому рівні окремих громад, основні виклики та перспективи впровадження цифрових послуг та активізацію створення інструментів електронної демократії обговорювали на конференції «Smart Ukraine: цифрові технології для розвитку міст», яку організували команда ініціативи Kyiv Smart City та представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта за підтримки КМДА, Асоціації міст України та Центру Розвитку Інновацій.

Основні питання конференції окреслені тезисно:

  • Цифрова стратегія майбутнього. Як сприяти цифровій трансформації України завдяки політиці прогресивного управління.
  • Україна в рамках глобальної діджиталізації: досвід міст у впровадженні інноваційних цифрових сервісів та послуг. Концепція Smart City.
  • Влада, громадянське суспільство та цифрові інструменти. Як діджиталізація впливає на залучення громадськості до розвитку електронної демократії.

Метою заходу стала – активізація українських команд у розбудові електронної демократії та створення, запуск інноваційних сервісів та онлайн інструментів. Задля обміну досвідом, підтримки експертів та презентації своїх успішних кейсів зібралось біля 200 ініціативних учасників з усієї України, які зможуть втілити власні інноваційні ідеї, що стануть стартовою платформою для розв’язання проблем громад.

В своєму виступі, Валерій Бакал, заступник Голови Державного агентство з питань електронного урядування України, відмітив популярність нових е-послуг в Україні, зокрема «е-малятко», яким вже скористались 15000 громадян, оформлення допомоги при народженні дитини – близько 1000 та інші. «Україна швидкими темпами йде шляхом діджиталізації. Державне агентство з питань електронного урядування України створює можливості об’єднання реєстрів та інтеграції смарт-елементів на рівні держави. Серед важливих досягнень: відкриття даних країною: за світовим рейтингом «відкритості» Україна на 2 місті, а з ІТ-розвитку – на 18, впровадження автоматизації ЦНАПів через систему «Вулик», що пришвидшує надання адмінпослуг громадянам. Вклад у розповсюдження кращих практик вносить й Асоціація відкритих міст, яка працює для створення та розвитку інструментів е-демократії та е-урядування в громадах України, а також на задоволення потреб органів самоврядування у сучасній інформації, нових технологіях, серед яких поширення практики використання інноваційної платформи E-Dem містами України.
Державне агентство з питань електронного урядування України адмініструє СЕВ (систему електронної взаємодії), котра дає можливість підключення держорганів влади та ОМС, прискорення обробки документів, якіснішої комунікації. Наступним кроком є запуск «Трембіти» – системи електронної взаємодії між державними реєстрами, що дозволить спростити і прискорити контакти громадян з держорганами, а також знизити рівень бюрократії. Цитуючи одну з сьогоднішніх спікерок – Катерину Оніліогву, керівницю напрямку відкритих даних проекту «Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах» (ТАРАS) – «за розумними технологіями мають прийти розумні містяни», а нові форми пошуку необхідної інформації на основі відкритих даних «чат боти» ми їм надамо!»

На конференції важливим був обмін досвідом та нові напрацювання в е-рішеннях для окремих міст. Асоціація відкритих міст у своїй діяльності акцентує увагу на найкращі ІТ-рішення для громад і відповідно залучає до співпраці найуспішніші ІТ-проекти. На заході Асоціацію відкритих міст представляла Анна Шавиро, виконавча директорка Асоціації. На її запрошення до співпраці та вступу в Асоціацію відгукнулись зацікавленістю громади з Київської, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей. Важливо зауважити, деякі з них мають успішний досвід впровадження елементів е-врядування з 2003 року, а деякі досі втримують лідируючі позиції серед малих міст України по впровадженню «е-карток мешканця», «е-медицини», «е-квитка» тощо.

«Концепція розвитку Kyiv Smart City 2020 була розроблена, аби перетворити Київ на технологічно розвинений, соціально відповідальний та комфортний для життя мегаполіс!», – так розпочався виступ координаторки ініціативи Kyiv Smart City Ярослави Бойко. «Сьогодні розумні міські рішення створюють нові можливості для підвищення цінності міста, водночас поліпшують рівень життя громадян. Концепція визначає основні шляхи для подальшого розвитку міста й новий вектор трансформації міського простору, де одним із пріоритетних напрямків є розвиток електронної демократії. Україна перетворюється на одну з найбільш інноваційних, прогресивних, технологічно розвинених країн Східної Європи».

Захід продовжився обговоренням перспектив цифрових послуг та інструментів електронної демократії в українських містах. Окремо про сервіси «Відкриті дані» та «Майно», що роблять інформацію про діяльність та ресурси міста доступною говорив директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Юрий Назаров. Також про залучення цифрових технологій для посилення ролі громадян у житті міста: «Так, завдяки онлайн-петиціям та Громадському бюджету кожен киянин має прямий інструмент впливу на життя міста та може зробити його більш комфортним та сучасним. І, звичайно ж, смарт-технології допомагають вдосконалити послуги для громадян. Такі буденні речі, як запис до дитячого садка або на прийом до лікаря, для тисяч киян вже давно перейшли у онлайн-площину. Багато з реалізованих столицею проектів впроваджуються в Україні вперше. Усі вони роблять Київ сучасним, безпечним та інноваційним містом. Тому, я сподіваюсь, що цей досвід буде корисним учасникам Конференції з інших міст».

Серед невеликих міст досвідом поділився міський голова міста Вознесенськ Миколаївської області Віталій Луков, з його слів: «Амбасадорами впровадження були пенсіонери, які перші отримували «е-картки» та завдяки їм економили на міському транспорті, медичному обслуговуванні та у магазинах. Для влади це й аналітика щодо проїзду в транспорті, кількість користувачів послуг, медичні картки та багато іншого. На всі заходи за 3 роки витрачено близько 1 млн. гривень, із них лише 20% з міського бюджету». «Завдяки е-сервісам нам вдалося збільшити бюджет міста у 2,5 рази. Ми перші в Україні, хто перевів е-чергу в дитсадках на технологію Блокчейн, що значно зменшує рівень корупції», – повідомив Гайдер Станіслав (Haider Stanislav), представник м. Дрогобич, що є лідером відкритості та е-врядування та входить до Асоціації відкритих міст.

В дискусійній панелі також брав участь Сергій Карелін, координатор компоненту «Національної політики» Програми EGAP, який підкреслив важливість вирішення проблеми цифрового розриву в державі та якісної е-складової комунікації громадянина та державних установ.

Висновки конференції: українська #eDem розвивається із космічною швидкістю. Лише за останні кілька років: рівень е-участі у прийнятті рішень виріс в 4 рази; 2+ млн. громадян користуються е-сервісами; в 4,5 рази виріс рівень прозорості міст; 2 місце серед країн, що досягли найбільшого прогресу за рівнем публікації та використання відкритих даних (згідно Open Data Barometer).

Дякуємо Kyiv Smart City за запрошення на «Smart Ukraine: цифрові технології для розвитку міст» – захід, який відвідали представники з різних міст України та мали можливість обговорити потенціал українських громад  для розвитку #SmartUkraine.

Підпишіться на розсилку новин

%d блогерам подобається це: