Проєктний менеджмент та цикл створення політики на місцевому рівні – такими були теми І модулю Школи адвокації та партисипації від Київського діалогу, що відбулася у Полтаві 2-3 липня за організаційного сприяння партнера проєкту – Асоціації відкритих міст.

Що було першим – курка чи яйце? Філософські диспути на цю тему не стихають століттями. Однак є й інші питання такого штибу. Зокрема, що є первинним – проблема чи ідея? Наявність команди чи ресурсів для втілення задуманого? Дискусія на цю тему під час тренінгу розгорілася не на жарт. Однак, за допомогою експерток Анни Кондратьєвої, Анни Шавиро та Юлії Федорової учасникам таки вдалося дійти балансу думок. Таки все починається з виявлення, конкретизування проблеми та прагнення вирішити її. А потім перетворюється на ідею, командну роботу і, врешті, успішний проєкт і задоволених бенефіціарів.

 

Крім того, учасники з Глобинської, Решетилівської, Нехворощанської, Карлівської, Новоселівської та Диканської громад «влаштовували банкет», відпрацьовуючи взаємодію влади, громадськості та експертного середовища; визначалися з планом заходів і можливими діями у рамках своїх майбутніх проєктів; формулювали мету та потрібний результат, який би логічно випливав із неї, і навіть стрибали на одній нозі, намагаючись визначити рівень своєї  самооцінки і потенціальні внутрішні ресурси.

 

– Це – найбільш насичений і «живий» тренінг з тих, що я була, – каже Ольга Хоменко, заступниця сільського голови Нехворощанської громади. – Начебто знайома інформація про проєктний менеджмент, таймінг, планування, цілепокладання, але завдяки професіоналізму та харизмі наших тренерок вона подана і переосмислена інакше. А тому і сприймається по-новому, глибше. Разом з колегами, у форматі мозкового штурму, ми так пропрацювали ідеї наших проєктів, що вони викристалізувалися, стали опуклими, зрозумілими, намітилися шляхи реалізації.

 

Та й просто приємно, після всіх цих онлайнів і дистанційок, нарешті наживо зустрітися з колегами з різних громад  Полтавщини, – доповнює Олексій Івженко, керівник відділу розвитку економіки та залучення інвестицій Диканської громади. – З кимось обговорили спільні біди, від інших сподіваємося перейняти цікавий досвід.

Шпаргалка: як правильно формулювати проблему, аби у результаті проєкт не перетворився на пшик.

1.Не використовуйте занадто масштабні та розпливчасті формулювання

Використовуйте точні і конкретні визначення.

Замість «У громаді не зберігається культурна спадщина» – “Будинок-музей відомого письменника … у Н…ській громаді перебуває в аварійному стані”

2.Не називайте проблемою відсутність передбачуваного рішення – це блокує альтернативні можливості

Шукайте реальну проблему, як вона є.

Замість “Не створено центр підвищення кваліфікації посадовців ОДА”  – “Посадовці ОДА не мають можливості отримувати необхідні навички та знання”.

3.Не використовуйте оціночні судження для визначення проблеми

Констатуйте ситуацію безоціночно

Замість “Чиновники не виконують свою роботу”  – “Посадовці ОМС не надають підприємцям дозволи для здійснення діяльності”

4.Проблеми не повинні бути надуманими

Висловлюйте наявні проблеми

Замість “Недостатня увага до місцевих особливостей може привести до погіршення ситуації в регіоні” -“Незнання і нерозуміння місцевих особливостей призводить до соціальної ізоляції вимушено переміщених осіб”

5.Не використовуйте невиразні або узагальнені позначення для груп людей

Чітко вказуйте зацікавлені сторони, кількісно та якісно визначайте цільові групи проєкту

Замість “Молодь не може знайти роботу” – ”Більше 50% випускників ВНЗ віком 22-25 років у Н…ській громаді не можуть працевлаштуватися”.

***

“Школа адвокації та партиципації” відбувається в рамках проєкту “Розбудова соціального капіталу громадських ініціатив в українських регіонах”, який реалізується Київським Діалогом Kyiv Dialogue за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Підпишіться на розсилку новин