На Школі депутата у Полтаві виступили кілька експертів від Асоціації відкритих міст. Пропонуємо вашій увазі короткий виклад того, про що говорила зі слухачами виконавча директорка Асоціації Анна Шавиро.

Свій виступ на Школі депутата Анна Шавиро почала з інтерактиву – короткого опитування:
– Хто чув про існування у Полтаві системи електронних петицій?
Руки підняли всі учасники тренінгу. Це й не дивно: все-таки студенти Школи депутата – люди невипадкові, активні і до проблем міста небайдужі.
– Хто хоч раз голосував за якусь із петицій?
Тут кількість рук різко поменшала: їх підняла приблизно половина присутніх.
– А хто сам подавав електронну петицію?

З більше ніж 20 учасників навчання руки підняли заледве двоє. І це симптоматично. Бо електронна демократія не може існувати без демократії реальної. Навіть найкращі системи – електронні консультації, петиції, бюджети участі – не працюватиму у тоталітарному чи деспотичному суспільстві. Бо це – лише інструмент для здійснення народовладдя. Однак важливо розуміти, що демократія – «влада народу» – починається не тоді, коли країну називають демократичною у якійсь умовній Вікіпедії. А тоді, коли народ сам реально усвідомлює свою владу на всіх рівнях – від місцевого до державного. І переконується у реальності, що дійсно може впливати на процеси у суспільстві, а його голос є почутим. Без цього всього навіть найкращі електронні інструменти не спрацюють.

Що є ознаками сформованого інформаційного суспільства? Це:
– розвинена інфраструктура, масове використання гаджетів, цифрова грамотність населення;
– електронний уряд, розвиток «розумних міст», розвинена електронна демократія;
– безкоштовні зони Wi-Fi, високий рівень кіберзахисту та кібербезпеки.

Ясно, що поки що вважати, що в Україні сформоване інформаційне суспільство, не можна. Бо ні рівень розвитку інфраструктури, ні поняття про кібергігієну та ін. не відповідають наведеним вище ознакам. Однак країна рухається у цьому напрямку. Й озвучені Міністерством цифрової трансформації плани щодо 90% покриття країни мережею швидкісного інтернету вже за п’ять років також свідчать про це.

У той же час функціонування інформаційного суспільства можливе лише за умов існування демократичної, правової держави, де панує принцип верховенства права, де влада здійснюється відповідно до принципів прозорості і відкритості, що є складовими належного урядування. Втілення технологій е-урядування у діяльність публічної адміністрації, з одного боку, дозволяє підвищити її ефективність, а з іншого – робить її більш відкритою, а отже, підконтрольною громадськості.

 

 

Які ж наслідки матиме впровадження E-Gov у щоденне життя країни:
✓ відкритість та прозорість діяльності влади
✓ економія часових та матеріальних ресурсів
✓ підвищення якості надання адміністративних послуг
✓ забезпечення доступу до публічної інформації за допомогою сучасних ІКТ
✓ звільнення службовців від рутинної роботи
✓ деперсоніфікація взаємовідносин громадян, бізнесу у взаєминах з чиновниками
✓ створення єдиного “пункту контакту” громадян з державними структурами
✓ можливість цілодобового отримання адміністративних послуг та ін.

Здається, перерахованого вже досить, щоб запровадження е-інструментів стало справою державної ваги. І відбувалося на всіх рівнях. Саме тому Асоціація відкритих міст концентрує свої зусилля на цьому напрямку роботи, розуміючи його важливість та перспективність. Та сприяє поширенню інформації про існуючі інструменти та механізми, бо саме брак даних про них та про можливості, які вони дають, почасти гальмує процес просування ідей у маси.

ЯК ПРАЦЮЄ ЕЛЕКТРОННА ДЕМОКРАТІЯ?

Електронна демократія – це спосіб залучити громадян та організації до державотворення та державного управління, а також до місцевого самоврядування шляхом широкого застосування інформаційно-комунікаційних технологій у демократичних процесах, починаючи з виборів і закінчуючи щоденною участю.

Загалом існує 4 рівня залучення громадян до ухвалення рішень владою:
– інформування;
– консультування;
– діалог;
– партнерство.

Студенти Школи демократії зазначили, що у Полтаві це все лише на початковому рівні. А як справи у ваших містах?

Інструментами Е-демократії, якими в Україні можна користуватися вже зараз, є електронні петиції, електронні консультації, електронні звернення, голосування та Громадський бюджет. Не можна сказати, що це працює скрізь – насправді, це далеко не так. Але органи місцевого самоврядування, які є членами Асоціації, є піонерами з їх впровадження. Тому додатково йшлося про їхній досвід використання та позитивні результати, які змінюють життя громад.

Перераховані інструменти працюють, зокрема, на платформі e-dem.tools. Вона є зрозумілою та зручною у користуванні, а тому члени АВМ віддають перевагу саме їй. Е-петиції вже запровадили у 203 громадах, громадський бюджет розподіляють за допомогою мешканців у 102 громадах, е-консультації надають у 23 громадах, а сервіс «Відкрите місто» – платформа для взаємодії мешканців з владою та комунальними підприємствами з застосуванням геоінформаційної системи – є у 70 громадах.

Анна Шавиро на прикладах пояснила і показала, як працюють ці інструменти: у Полтаві, Львові, Дніпрі, Дрогобичі, Миргороді та інших містах. І чому у деяких вони працюють ефективно, а в деяких – відверто слабко. Як виправити ситуацію, як залучити більшу кількість мешканців до процесу активного ухвалення рішень у своїй громаді – про це дискутували разом. Думки різні, але у важливості та доцільності використання цих інструментів для розвитку громад не сумнівається ніхто.

Підпишіться на розсилку новин