СТРУКТУРА ВЛАДИ В УКРАЇНІ: РОЗБИРАЄМОСЯ ДЕТАЛЬНО
Серія онлайн-тренінгів у межах молодіжного проєкту “Зміни для тебе” #Changes4U розпочалася модуль І -“Структура влади в Україні та основи місцевого самоврядування» від Юлії Городчаніної. Найперша тема стосувалася саме влади на місцевому рівні.
Молодь вражає! На відміну від дуже багатьох дорослих здебільшого в курсі, що депутати місцевих рад не отримують зарплату, що для ухвалення рішення потрібно 50% +1 голос, і що головним джерелом влади у громаді є народ, а не голова чи секретар міськради.
Але й відкриттів було чимало. Розібралися, за які сфери відповідає і за які не відповідає місцева влада, чим займається виконком. Трохи посперечалися, що важливіше – законність чи економічна доцільність рішення для громади. З’ясували, що голова громади має лиш один голос, як і будь-який інший депутат, і що він не може одноосібно розпоряджатися бюджетом.
Йшла мова і про владу державну. Чи може Президент знизити тарифи або підняти зарплати? Від кого насправді залежать ці питання? Які повноваження має Глава держави, за що відповідає Кабмін, а за що – Верховна Рада? Що вкладаємо у поняття незалежності судової гілки влади? Які проблеми існують і до чого варто прагнути?
Запитань було багато, але й відповіді на них учасники тренінгу отримали. Цікаве завдання наприкінці: отримавши перелік структур та посад, як-то голова ОДА, міськвиконком, міністерство, Президент та ін., потрібно було визначити приналежність до гілок влади та структуру підпорядкування. Зробити це учасникам було нелегко, але дуже цікаво.
Онлайн-гра “Моя громада” допомогла закріпити отримані знання та дала ще чимало приводів для обговорень, уточнень, здивувань та ідей.
МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА НА МІСЦЯХ: ЯК РЕАЛІЗУЄТЬСЯ І ЧИ МОЖНА ЗРОБИТИ КРАЩЕ
На лавці. На шкільному стадіоні. На автостанції. Біля магазину.
Так учасники молодіжного проєкту «Зміни для тебе», здебільшого, відповідають на запитання: «Де молодь у ваших громадах проводить вільний час?».
Сумна реальність і великих, і маленьких містечок та селищ України – молоді немає, куди подітися. Так, щоб було затишно, комфортно, безпечно, корисно і цікаво. У колі однодумців і задля розвитку. Тій самій молоді, яку закликають бути активною, небайдужою і дієвою. Тій молоді, від якої чекають впровадження змін, феєрверку ідей та діяльності на благо Батьківщини. Однак у той же час на рівні рідних громад не готові забезпечити навіть мінімальною інфраструктурою.
«Для дітей існують гуртки, для спортсменів – стадіони та секції, для людей поважного віку – територіальні центри. І тільки для молоді чомусь часто не знаходиться місця», – говорить наша тренерка Світлана Громцева, директорка Обласного молодіжного центру Полтавської облради.
Тож чи дивно, що, не зустрічаючи поваги до своїх потреб, молодь не надто поспішає включатися в активне суспільне життя? А потенціал же має величезний!
Утім, ситуація змінюється . Немало цьому прислужився Закон України «Про основні засади молодіжної політики», ухвалений у2021 році. Ним, зокрема, регламентовано створення молодіжних просторів/центрів в усіх містах, містечках та селищах країни. І за короткий період їхня кількість збільшилася до 300, хоча ще пару років тому вимірювалася десятками. Тож поява такого центру у громаді – не забаганка чи примха молоді, а вимога законодавства. Саме так можна розставляти акценти, спілкуючись з представниками місцевої влади на цю тему.
Молодіжні простори мають різний вигляд. Вагома спільна ознака: найуспішніші з них ті, до створення яких молодь залучається безпосередньо. Наприклад, молодіжний простір у Софіївській ТГ, де молодь розділила між собою всі дні його роботи і самостійно наповнює розклад цікавими активностями і волонтерськими справами: читацький клуб, спільні кіноперегляди, чемпіонати з настільних ігор та ін..
Під час Модулю ІІ «Молодіжна політика та її роль у місцевому самоврядуванні» учасники також розібрали, що іще передбачено так званим “законом про молодь”. Розглянули Державну цільову програму «Молодь України» та з’ясували, як можуть використовувати її при організації молодіжної роботи на місцях. З’ясували, хто відповідає за молодіжний напрямок у громадах і де шукати цих людей. Дізналися про успішні приклади і проєкти з різних регіонів, надихнулися ідеями та поміркували, що можна втілити у себе.
Порада від тренерки: не приходити з вимогою: «Хочу, не знаю як, але зробіть!». А вивчати позитивний досвід інших громад, потреби молоді своєї, сформулювати концепцію заходу чи Школи – і прийти до представників влади вже з конкретними пропозиціями. Такі ідеї мають більше шансів втілитися у життя.
ІНСТРУМЕНТИ CIVIC TECH: ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ, НЕОБХІДНІСТЬ, БЕЗЛІЧ МОЖЛИВОСТЕЙ
Коли про інструменти civic tech говорить Юлія Федорова, то це можна порівняти, ніби кольорові скельця в калейдоскопі перетворюються на яскраві візерунки. Так само різні інструменти, корисні платформи вибудовуються у промовисті картинки – ілюстрації можливостей, що з’являються у небайдужих громадян, які готові, вміють і не лінуються ними користуватися.
Ось – відкриті бюджети шкіл на Openschool, де можна побачити, куди витрачає кошти конкретний навчальний заклад. Ось – платформа Open budget, яка дозволяє проаналізувати бюджети різних рівнів. Save Eco Bot поєднує дані про забруднення, забруднювачів та інструменти захисту довкілля, а додаток «Сортуй» підказує, як сортувати сміття правильно, споживати більш свідомо і допомагає формувати корисні еко-звички. Перевірити доброчесність забудовника можна на Monitor.Estate, а на rada4you.org можна дізнатися, як народні депутати голосують з тих чи інших питань, які законопроєкти підтримують – і під час наступних виборів голосувати більш виважено й усвідомлено… А ось – найпростіший приклад – електронне звернення. Подати таке, наприклад, на офіційному сайті органу місцевого самоврядування може кожен громадянин: швидко, зручно, дистанційно.
Це – лише частина з наведених нашою тренеркою прикладів під час ІІІ Модулю «Цифрові інструменти розвитку громад». Усі вони ніби підтверджували магістральну тезу: громадам потрібна цифрова трансформація, щоб ставати сучасними, мати більше коштів і краще життя для всіх мешканців. Власне, державні послуги – це те, що супроводжує людину від появи на світ і до останнього подиху: реєстрація новонародженого, черга в садочок, реєстрація шлюбу чи підприємства, медичне обслуговування… Добре, коли все це є у електронному форматі: оперативно, вчасно, без черг, нервів та зайвих зволікань. Як приклад – портал «Дія», який наочно втілює принцип «держава як сервіс». І хоча поки що не без багів, та все ж вже сьогодні Україна — перша країна у світі, що запустила цифрові паспорти та законодавчо прирівняла їх до звичайних документів. Знали про це? А от учасники нашого проєкту вже в курсі.
То що ж таке ті інструменти civic tech? Це створені громадянами IT-рішення, які пов’язують громадянський та державний сектори і часто з часом переходять у державну власність. Це сервіси, які спрощують комунікацію між громадянами та владою, залучають маси до вирішення важливих соціальних питань, допомагають зробити відносини між людьми та громадськими інститутами прозорими та підзвітними, а також посилюють голос простих громадян у прийнятті громадських рішень. Найголовніше – саме за допомогою інструментів civic tech громадяни можуть міняти навколишнє середовище на рівні громади чи країни.
Вчіться, як ми – і знатимете більше.
***
Проєкт «Зміни для тебе» #Changes4U реалізується в межах проєкту «3D Project: Розвиток попри перешкоди. Стійке громадянське суспільство в часи пандемії та в майбутньому», що виконується Фондом Східна Європа за фінансової підтримки Європейського Союзу

 

Підпишіться на розсилку новин